Літературний фестиваль авторських казок
27.05.2011
Жили собі двоє пустотливих кошенят - Мур і Няв. Зранку до вечора вони гралися, гасали хатою й садом, стрибали та перекидалися І часто з ними коїлися різні неприємності. Ось в цей раз Мур заліз в кімнаті на стіл і весело відбивав.  Няв просив Мура злізти бо це до добра не доведе.. Так і сталося чашка з гарячим молоком перекинулася і впала прямісінько біля Нява, вдарилася об підлогу, дрібні склянки розсипалися навкруг, а гаряче молоко гострою білю обпекло лапу Нява.
Жалібно Няв занявчав від болю, аж присів. Мур швидке стрибнув з столу, йому було жалко братика, викликав "швидку допомогу". Поки лікарі допомагали Нявові, Мур прибрав все в кімнаті.
Так з кошенятами часто траплялося - то Мур прищипне дверима хвостик, то Няв зірветься з дерева. Боляче стає кошенятам, боляче та прикро!
Але одного разу кошенята довідалися, що десь далеко є чудесний ігровий майданчик для малят - острівець безпеки На цьому майданчикові весело граються діти та звірятка і ні с ким не стається ніякого лиха! Мур і Няв вирішили негайне податися туди. Проте дорога на ігровий майданчик далека небезпечна і братики вирішили взяти з собою свого найкращого друга цуценя Дзява.
Кошенята підбігли до будинку де жив Дзяв, зайшли до під’їзду, ліфт відчинений, але не порожній. Дядечко Ведмідь запрошує кошенят їхати разом із ним. Тільки Мур попрямував до ліфта, як Няв схопив його за лапу.
- Ти куди? Чи ти не знаєш, що їздити в ліфті з незнайомими не можна?!
Кошенята зрозуміли, що малятам самим без батьків користуватися ліфтом не можна. Побігли Мур і Няв сходам нагору. А ось і квартира Дзява. Заліз Няв на спину Мурові та подзвонив у двері. Дзяв за дверима запитав: хто там ?
-    Ми - ми! відповіли кошенята.
Дзяв вирішив кошенят пригостити. А сірників немає - мама сховала. Не вийде газ запалити, замислилося цуценя: чим же гостей почастувати? Соком, кавуном, яблуком печивом, чаєм? Кошенята допомогли Дзяву; та вибрали сік та печиво, бо кавун потрібно різати, а ніж брати неможна, яблука треба мити , чай гріти.
Друзі підкріпилися і Няв вирішив, випрасувати свою пом’яту курточку. Дзяв знайшов праску, увімкнув її та повів гостей гратися до сусідньої кімнати.
- Ой, звідкіля це дим іде? Та це ж курточка горить. Пожежа! Поки пожежники їдуть, друзі швидко пробираються до виходу.    *
Мур до ліфта помчав, а Няв із Дзявом сходами біжать. Вологими хусточками мордочки затулили, якомога нижче до підлоги притулися - і бігом!
Пожежу загасили так швидко, що нічого згоріти не встигло.
Так і вечір прийшов, кошенята пішли додому, пізно було рушати в подорож, домовилися в наступний день.

 Автор вихователь ДНЗ № 85
Ніна Миколаївна Яценко

назад »