Дивна зустріч
За вікном осінній вітер грався з листочками. Зривав їх та кидав на доріжку. Холодний дощ йшов з самого ранку. Василько сумно дивився у вікно .Зранку він хотів піти погратися з друзями в дворі . але через дощ .це стало неможливо. Василько спостерігав за тоненькими струмками дощу . які збігали по вікні.І раптом погляд Василька зупинився-на маленькій краплинці . Сталося. щось зовсім дивне. краплинка відкрила очі і посміхнулася йому. Довго Василько не міг зрозуміти .що сталося ледве міг промовити.
- Хто ти?
-Я маленька краплинка . дочка сірої великої хмаринка.
-А ти хто?
-А я Василько. я тут живу з татом і мамою
-З татом .- здивувалася краплинка.
Василько посміхнувся краплинці. а вона йому. Хлопчик розповів про свого тата; найсильнішого в світі. Найдобрішого. найщирішого . найголовнішого.
Краплинка слухала уважно хлопчика .тільки дивилася на нього здивованими очима і раптом сказала ;
-А я теж найголовніша в світі.
-Ти. сказав хлопчик. це ти перебільшила. Ти маленька і не можеш бути найголовнішою.
Краплинка пояснила Васильку . що без неї не ростуть рослини. дерева. кущі; не існують тварини. птахи .навіть люди жити без води не можуть .
В відповідь Василько розсміявся .а маленька краплинка образливо скотилася по шклі.
Поспішивши в свою кімнату. Хлопчик ліг спати . з думкою швидко піти до садочка та розповісти там про дивне знайомство друзям .
В ранці Василько прокинувся з гарним натрієм,біг в вмиватися , але з крана навіть жодної краплини не побачив. Обурений хлопчик побіг до кухні, там була мама зажурена, що без води не змогла приготувати сніданок . Василько розповів мамі про дивну зустріч з краплиною і як він посміявся над нею.
- Ти, що наробив? – сказала мама.
- Без води на нащій планеті ні хто не може жити, а ти не повірив краплинці..
Василько було соромно, він швидко підбіг до вікна і сильно як міг закричав..
- Вибач мені краплинко, я вірю тобі! І в ту ж хвилину хлопчик почув пісеньку маленької краплинки ..

Я краплиночка маленька,
Я прозора та чистенька ,
Я важлива для природи
Щоб цвіло навкруги усюди
Море квітів та рослин
Про людей не забуваю
Людям всьому допомагаю
Бережіть мене маленьку
І прозору, і чистеньку!

В садочку у Василька був кепський настрій, він нікому не розповів про дивну зустріч. З того часу зрозумів Василько, що найважливіша в світі маленька краплинка для всього живого на великій планеті Земля.

Автор вихователь середньої групи
Ніна Миколаївна Яценко